Чтение RSS
Рефераты:
 
Рефераты бесплатно
 

 

 

 

 

 

     
 
Вказівки до оформлення дипломних робот

Міністерство освіти і науки України

Вінницький державний технічний університет

Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей

Вінниця - 2002

Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей / Уклад. В.В.Кухарчук, О.Г.Ігнатенко. -
Вінниця, 2002. - с. Укр. мовою /

У методичних вказівках подається методологія виконання дипломних проектів (робіт) у вузі. Наведено загальні методичні вказівки щодо змісту та оформлення проектів (робіт).

Призначені для студентів всіх спеціальностей

Укладачі: Василь Васильович Кухарчук

Олександр Григорович Ігнатенко

Редактор

Коректор

Відповідальний за випуск

ВСТУП

Заключним етапом навчальної підготовки студента у вузі є дипломне проектування та захист дипломного проекту (дипломної роботи).

Дипломне проектування – це творча, самостійна робота, під час якої студенту необхідно показати вміння вирішувати інженерні задачі, користуватись науково-технічною літературою, математичними методами, обчислювальною технікою.

Основна задача дипломного проектування – виконання повного аналізу і розрахунку конкретної системи, пристрою, елемента автоматики або інформаційно-вимірювальної техніки. Одночасно переслідується і навчальна мета, що полягає в систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних та практичних знань студента, більш глибокому вивченні спеціального розділу окремих дисциплін.

Проект вважається виконаним, коли пояснювальна записка і весь графічний матеріал оформлені у відповідності з вимогами діючих стандартів.

Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обгрунтувань, розрахунків та якість оформлення несе студент – автор проекту (роботи).

Відомості, якими необхідно керуватися при виконанні схем, текстової інформації, наведені в стандартах, а також в іншій технічній літературі.
Багато стандартів обновились, з(явилися нові стандарти (ДСТУ) по умовному позначенню елементів цифрової та аналогової техніки, оформленню текстової, програмної та схемної документації.

Все це ускладнює роботу студентів при розробці дипломного проекту і по завершенні роботи, при оформленні пояснювальної записки та графічної частини до нього.

В даних методичних вказівках систематизовані основні положення дер- жавних стандартів по оформленню дипломних проектів (робіт).

Викладення матеріалу методичних вказівок подано у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95.

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1. Технічне завдання

Самим першим документом, який розробляється є технічне завдання.

Технічне завдання (ТЗ) є основним вихідним документом для розробки продукції і технічної документації на неї.

В діючій рекомендації на „Система разработки и поставки продукции на производство. Часть II. Р50-601-5-89” в додатку 6 викладені положення щодо змісту і оформленню ТЗ.

ТЗ оформлюють у відповідності до вимог стандарту ГОСТ2.105-95, на аркушах формату А4 з однієї сторони, як правило, без рамки, основного напису і додаткових граф до нього. Номера сторінок проставляють у верхній частині аркуша справа.

ТЗ, як правило, складається із наступних розділів:

- назва і галузь застосування;

- підстава для проведення робіт;

- мета та призначення;

- технічні вимоги:

1) склад продукції і вимоги до змісту;

2) вимоги надійності;

3) умови експлуатації;

4) естетичні і ергономічні вимоги;

5) вимоги безпеки, охорони здоров’я і природи;

6) вимоги технологічності і метрологічного забезпечення;

7) вимоги до маркування і пакування;

8) вимоги до транспортування і зберігання;

- економічні показники;

- стадії і етапи розробки;

- порядок контролю і приймання.

Технічне завдання затверджується на кафедрі та узгоджується в провідній організації.

Зразок виконання титульного листа ТЗ наведено в додатку А.

2. Пояснювальна записка

Пояснювальна записка (ПЗ) – документ, який містить техніко-економічні обгрунтовані рішення при розробці, принцип дії, необхідні розрахунки тощо.

ПЗ складається на аркушах формату А4, а необхідні схеми, креслення виконуються на аркушах любих форматів, встановлених ГОСТ 2.301.

Детальна інформація щодо оформлення ПЗ викладена в розділі 2.

3. Відомість проекту

Відомість проекту – текстовий конструкторський документ, який містить перелік документів, що входять в проект. Відомість проекту складають за формами 8 і 8а стандарту ГОСТ 2.106-96 тільки для дипломних проектів і розміщують першим аркушем за обкладинкою.

4. Позначення документа

Кожний документ повинен мати своє унікальне позначення відповідно до рекомендацій методкабінету ВДТУ (додаток Б).

З метою спрощення компонування допускається окремо виконані малоформатні текстові та графічні документи проекту (відомість проекту, пояснювальна записка, технічне завдання, специфікації, окремі схеми чи креслення, переліки елементів тощо) брошурувати в єдиний збірник починаючи з відомості проекту.

2 ЗМІСТ ТА ОБ’ЄМ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

За своїм змістом пояснювальна записка (ПЗ) повинна відповідати індивідуальному завданню на дипломне проектування.

ПЗ містить у собі ряд обов’язкових складових частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до профілю спеціальності.

Орієнтовний порядок подання обов"язкових складових частин ПЗ і їх об'єм:

І - титульний лист;

2 - завдання;

3 - зміст;

4 – анотація державною та іноземною мовами

2;

5 - вступ

3-5;

6 - основна (технічна) частина:

6.1 – техніко-економічне обґрунтування

8-12;

6.2 – дослідження об’єкта

3-5;

6.3 – розробка структурної і (або) функціональної схеми 20-
30;

6.4 – розробка електричної схеми

15-20;

6.5 - математичне та програмне забезпечення

5-10;

6.6 - розрахунок надійності та ефективності

5-10;

6.7 – охорона навколишнього середовища

5-10; 6.9 - організаційно-економічний розділ

10-15;

7 - висновки

3-5;

8 - список літератури;

9 - додатки.

Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника.

Об’єм ПЗ повинен складати 80-100 стор. машинописного тексту на аркушах формату А4 (210 х 297 мм), причому об’єм технічної частини повинен складати не менше 70 % всієї записки. Додатки до вказаного об’єму не входять.

3 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

Основні положення установлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в дипломних проектах і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації.

Пояснювальна записка та графічна частина до дипломного проекту
(дипломної роботи), як і будь-яка конструкторська документація, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних розмірів, які носять назву формати.

3.1 Міждержавний стандарт ГОСТ 2.301-68 встановлює такі основні формати, які можуть бути використані при оформленні пояснювальної записки та інших документів:

- АІ = 841 · 594 мм ( 3,0 мм;

- А2 = 420 · 594 мм ( 2,0 мм;

- АЗ = 420 · 297 мм ( 2,0 мм;

- А4 = 210 · 297 мм ( 2,0 мм.

3.2 Графічна частина виконується лініями, які мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303-68).

3.3 Всі надписи на схемах, графіках та інших документах, якщо вони виконуються вручну, повинні виконуватись креслярським шрифтом чорним кольором згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304-85.

3.4 На документах дипломних проектів на всіх форматах, незалежно від їх орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших - 5 мм. Для дипломних робіт – виконувати відповідно до таблиці 4.1.

3.5 Всі документи дипломного проекту повинні мати основний напис і додаткові графи до нього, за винятком титульного листа, індивідуального завдання та окремих додатків.

Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і до- даткових граф до нього викладені в міждержавному стандарті ГОСТ 2.104-68.

Стандартом установлено три форми основного напису:

- форма 1 (55 х 185 мм) - для перших аркушів схем;

- форма 2 (40 х 185 мм) - для перших аркушів текстових документів;

- форма 2а (15 х 185 мм) - для наступних аркушів схем і текстових документів.

Розміщують основний напис унизу справа рамки робочого поля.

Порядок заповнення граф основного напису (див. додаток ):

- в графі 1 вказують найменування виробу, яке записують в називному відмінку однини. На першому місці записують іменник (Повторювач емітерний). Нижче записують найменування документа шрифтом меншого розміру
(Схема електрична принципова). Слова не переносять і в кінці найменувань крапку не ставлять;

- в графі 2 вказують позначення документа відповідно до вказівки
ВДТУ (п. );

- в графі 3 позначення матеріалу деталі (цю графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

- в графі 4 вказують літеру згідно з міждержавним стандартом
ГОСТ 2.105-68, яка відповідає стадії розробки документа, наприклад: ескізний проект - Е, технічний проект - Т, учбовий проект - У;

- в графі 5 вказують масу виробу в кілограмах без одиниці вимірювання кг (якщо одиниця вимірювання інша, то пишуть);

- в графі 6 вказують масштаб: а) натуральна величина 1:1; б) масштаби зменшення - 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10; в) масштаби збільшення - 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1;

- в графі 7 вказують порядковий номер аркуша (на документах, які складаються тільки з одного аркуша графу не заповнюють);

- в графі 8 вказують загальну кількість аркушів в документі;

- в графі 9 - індекс підприємства (ВДТУ, група ІАТ-97);

- в графі 10 - характер роботи того, хто підписує документ (для дипломного проекту - Розробив, Керівник, Консультант, Н.контроль,
Рецензент, Затвердив);

- в графах 11, 12 - прізвища (без скорочення) та підписи (ручкою з чорною пастою) осіб, які підписують документ;

- в графі 1З - дата підписання документа;

- графи 14 ... 18 - для внесення змін відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.503-74.

Додаткові графи (19-25), розміщують зліва за межами рамки робочого поля. В дипломних проектах ці графи не заповнюють.

Додаткова графа 26 має розміри 70 х 14 мм. В цій графі вказують позначення документа. Для форматів А4 і більших, розміщених горизонтально, дану графу повертають на 180° та розміщують в лівому верхньому куті рамки.
Для форматів більше А4 і розміщених вертикально графу повертають на 90° проти годинникової стрілки і розміщують в правому верхньому куті рамки.

4 ВІДМІННІСТЬ СТАНДАРТІВ ГОСТ 2.105-95 І ДСТУ 3008-95

В таблиці 4.1 наведено відмінність правил оформлення документів викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 і ДСТУ 3008-95.
Таблиця 4.1 – Відмінність стандартів ГОСТ 2.105-95 і ДСТУ 3008-95
| ДП - відповідно ГОСТ 2.105-95 | ДР – відповідно ДСТУ |
| |3008-95 |
|1 Документацію оформляють на |1 Так же |
|стан-дартних аркушах паперу з однієї | |
|сторони | |
|2 Наявність відомості проекту |2 Документ відсутній |
|3 Наявність рамок і основних написів в |3 Відсутні в ПЗ |
|ПЗ і кресленнях | |
|4 Відступи тексту від рамки: зверху і |4 Відступи від країв аркуша: |
|знизу не менше 10 мм; зліва і справа не|звершу, знизу і зліва – 20 мм: |
|менше 3 мм. Абзац – 5 знаків. |справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків. |
|5 Нумерація сторінок ПЗ в графі 7 |5 Нумерація сторінок в правому |
|основ-ного напису, починаючи з змісту |верхньому куті |
|6 Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу |6 Заголовки структурних частин, |
|малими буквами починаючи з великої, за |роз-ділів великими буквами |
|виключенням змісту і додатків, які |посередині рядка, всі інші з абзацу|
|вико-нують посередині рядка |малими бук-вами починаючи з |
| |великої. Додатки малими буквами |
| |посередині |
|7 Примітка – Текст... |7 Примітка. Текст... |
|продовження. |продовження. |
|Примітки |Примітки: |
|1 Текст... |1 Текст... |
|продовження. |продовження. |
|2 Текст... |2 Текст... |
|продовження. |продовження. |

Нижче викладені вимоги щодо оформлення дипломних проектів.

На наявність відмінності від оформлення дипломних робіт звернено увагу словами (для ДР див.таблицю 4.1).

5 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

5.1 Загальні правила

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять інформацію подану в основному технічною мовою та графічну інформацію у вигляді ілюстрацій.

Ілюстраціями можуть бути фрагменти схем, графіки, фотографії тощо.

Частина інформації може бути представлена у вигляді формул.

Цифрову інформацію частіше представляють у вигляді таблиць.
Пояснювальну записку оформлюють на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 машинописним способом.

Текст друкують через 1,5 інтервали напівжирною стрічкою чорного кольору.

При використанні комп'ютерної техніки шрифт повинен бути близьким до машинописного, простим, прямим, одного типу (без виділення і підкреслення) і розміром не менше 2,5 мм (Word –№14).

Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем, графічними редакторами.

ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЄРОКОПІЇ (СКАНІРУВАННЯ)– СУВОРО ЗАБОРОНЕНО!
Тільки в оглядовій частині проекту допускаються чіткі відредаговані копії.

Кожен аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку робочого поля і основний напис. Текст розміщують таким чином, щоб відстань від рамки робочого поля становила: зліва і справа – не менше 3 мм; зверху і знизу – не менше 10 мм; абзац – 15-17 мм або дорівнювати п'яти знакам (для ДР див.таблицю 4.1).

Скорочення слів – відповідно до чинних стандартів. Помилки виправ- ляють зафарбовуванням білим коректором і нанесенням на тому ж місці вип- равленого тексту.

Назви складових частин чи розділів записують у вигляді заголовків.
Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викладеного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 3 інт., між текстом і заголовком 3-4 інт., між заголовками – така як по тексту.

Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці.

5.2 Титульний лист

Титульний лист - це заголовний лист документа (його обкладинка) і в загальну кількість аркушів не входить. На ньому виконана рамка робочого поля і заповнюють відповідно до додатку (Вказівка ВДТУ №30 від 11 березня 2001 р.).

Титульний лист дипломної роботи виконують відповідно до додатку
(Вказівка ВДТУ №30 від 11 березня 2001 р.).

5.3 Індивідуальне завдання

Індивідуальне завдання на дипломний проект чи дипломну роботу видається на спеціальному бланку випускаючої кафедри (додаток ) і розміщу- ється за титульним листом. В загальну кількість аркушів не входить.

В завданні формулюють тему проекту, вказують вихідні дані до проекту, перелік питань, що належить розробити, перелік графічного матеріалу, який необхідно представити в результаті розробки. Наводиться календарний план роботи по етапах проектування.

На основі індивідуального завдання студентом у взаємодії з керівником проекту розробляється технічне завдання (ТЗ), яке розміщується у першому додатку ПЗ.

5.4 Зміст

Зміст є першим аркушем документа, на якому виконують основний напис за формою 2 (40 х 185 мм), на наступних аркушах - за формою 2а (15 х 185 мм).
Додатки можуть мати іншу форму (для ДР див.таблицю 4.1).

Нумерацію на даній і наступних сторінках проставляють в основному написі (для ДР див.таблицю 4.1). Нумерація сторінок повинна бути прохідною.

До змісту включають всі заголовки (без змін !), які є в документі і додатки за формою:

Зміст


Анотація....................................................................

....................................4

Annotation.............................................................
..........................................5

Вступ..................................................................
............................................6

1. Заголовок першого розділу..............................................................

........8

1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу...................................8

1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу...................................15

2 Заголовок другого розділу.....................................................................
..20

2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу..................................20

2.1.1 Заголовок першого пункту першого підрозділу другого розділу.....................................................................
.....20

2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу і т.д.........................................................................
......................................29

Висновки...............................................................
.......................................50

Список літератури..................................................................
..................53

Додаток А Найменування першого додатка.........................................55

Додаток Б Найменування другого додатка і т.д.........................................................................
.57

5.5 Анотація

Анотацію розміщують після змісту з нової сторінки.

Анотація державною мовою виконується з заголовком “Анотація” – з абзацу (для ДР див.таблицю 4.1). На наступній сторінці розміщують анотацію іноземною мовою.

Анотація має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконану роботу.

5.6 Вступ

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком "Вступ" з абзацу (для ДР див.таблицю 4.1).

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення дипломного проекту.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

5.7 Основна (технічна) частина

Основна (технічна) частина проекту містить усі необхідні розробки та обгрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються відповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ЕОМ), ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експериментальних та теоретичних досліджень.

Структурними елементами основної частини є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки та примітки.

Розділ - головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.

Підрозділ - частина розділу, позначена номером і має заголовок.

Пункт - частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.

Підпункт - частина пункту, позначена номером і може мати заголовок.
Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки араб-ськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (І, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в розділі 3”.

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для дальнішої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад: а) текст переліку та його продовження; б) текст переліку:

1) текст переліку дальнішої деталізації та його продовження;

2)....; в) останній перелік.

5.7.1 Примітки

В тексті документів давати примітки не рекомендується.

При необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяється розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом “ Примітка - ” чи “ Примітки ” (для ДР див.таблицю 4.1).

Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку. Продовжують без абзацу.
Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої букви. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.

Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.

5.7.2 Правила написання тексту

При написанні тексту слід дотримуватися наступних правил: а) текст необхідно викладати в лаконічному технічному стилі; б) умовні буквенні позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед буквенним позначеням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор
R, конденсатор С); в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази); г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А); д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм); е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так:
100 ± 5 мм; є) буквенні позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (•); знак ділення замінюють косою рискою (/); ж) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття); з) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”); и) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

; знак множення “” замінювати зірочкою “”;

= z1/2 = z 0,5;

;

A1 = A1 = A(1);

( 20(C = +- 20(C = +- 20 ЦЕЛ;

200 = 200 (+20; -30); і) не дозволяється:

- допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

- після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в травні”);

- використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати конкретну дату “в червні 2001 року”;

- використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за виключенням оформлення таблиць і формул);

- з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює

5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура дорівнює мінус 5(С ”);

- використовувати математичні знаки , o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. Без цифрових або буквенних позначень. В тексті слід писати словами
“нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.;

- використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного номера.

5.7.3 Оформлення формул

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні буквенні позначення (символи) в формулі повинні підповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.

Приклад.

Таким чином, момент тертя в кернових опорах

Мт = - к G1,5,

(5.1) де к – коефіцієнт пропорційності;

G – вага рухомої частини вимірювального механізму.

Одиницю виміру, при необхідності, заключають в квадратні дужки

I = [A].

(5.2)

Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю виміру заключають в круглі дужки. Наприклад,

I = = 2,2 (А).

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Пере- несення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на почат-ку наступного рядка. При цьому знак множення “” замінюють знаком “х”.

Формула є членом речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які слідують одна за другою і не розділені текстом, розділяють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою:
“... в формулі (5.2)”; “... в формулах (5.7, ... , 5.10)”.

5.7.4 Оформлення ілюстрацій

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисинку 3.2,б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають з скороченим словом дивись (див. рисунок 1.3).

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інт.).

Всі ілюстації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”.
Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найме- нування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою: а – найменування першої частини; б – найменування другої частини або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:

Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи

фазометра

Якщо частини ілюстрації не вміщується на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок
3.2 (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.

Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.

Якщо ілюстраціями являються фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.

5.7.5 Оформлення таблиць

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут
90( за годинниковою стрілкою.

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці
3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6).
Посилання на раніше наведену таблицю дають з словом дивись (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують шапку таблиці, в якій вказують найменування граф.
Діагональне ділення шапки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто вико-ристовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки гори-зонтальними лініями. Мінімальна відстань між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми
(Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Однакові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Напруга, В, не більше), а також використовують слова “від”, “більше”, “до”:

(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.

Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “так же”, а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не виконують.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12 - 35

122 - 450

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр, чи математичних символів, які повто- рюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: “Таблиця 4.2 – Найменування таблиці”. Крапку в кінці не ставлять.
Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “Таблиця”. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному так і в вертикальному напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки, або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють шапку таблиці, а при розміщенні однієї частини під іншою - повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть
“Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

5.8 Висновки

Висновки оформлюють з заголовком “Висновки” з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають оцінку одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення.
Вказують значення виконаної роботи для виробництва і перспективи реалізації проекту.

5.9 Список літератури

Список літератури оформлюють з заголовком “Список літератури” з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в дипломному проекті (дипломній роботі).

Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.

В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

5.9.1 Форми запису

Список літератури

1. Прізвище І. Б. Назва книги.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-
Число сторінок.

(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл.- Львів: Вища школа, 1987. - 216 с.)

2. Назва книги / І.Б. Прізвище.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-
Число сторінок.

(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник /
В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук.- К.: НМК ВО, 1991. - 240 с.)

3. Прізвище І. Б. Назва частини книги // Прізвище І.Б. Назва книги.-
Місце видання.: Видавництво, Рік.- С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э.,
Хоор К. Структурное программирование.- М.: Мир, 1975.- С. 98-197.)

4. Прізвище І.Б. Назва частини видання // Назва видання.- Рік.- №
Число.- С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Lanquage Incorporating Units of Measure
// Informationstechnik.- 1997.- №1.- P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика.- 1978.- №8.- С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.- М.: Издательство стандартов,
1981.- 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу- проводникового переключателя.- Опубл. 04.05.84.)

5.10 Додатки

Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна оформляти у додатках.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“... наведено в додатку А” , „ ... наведено в таблиці В.5 ” або
(додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Є, З,
І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово
(обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати темат

 
     
Бесплатные рефераты
 
Банк рефератов
 
Бесплатные рефераты скачать
 
Рефераты Онлайн
 
Скачать реферат
 
 
 
 
  Все права защищены. Бесплатные рефераты и сочинения. Коллекция бесплатных рефератов! Коллекция рефератов!